Декількома словами
Джон ЛаФальс залишив значний слід в історії США, борючись із фінансовими зловживаннями та екологічними катастрофами. Його внесок у захист прав споживачів та навколишнього середовища важко переоцінити.
Джон Дж. ЛаФальс, колишній конгресмен від Західного Нью-Йорка, який 14 термінів представляв свій штат у Конгресі, наставник першої жінки-губернатора штату та ініціатор масштабного законодавства щодо пом'якшення наслідків катастрофи з токсичними відходами Лав Канал і захисту споживачів від фінансового шахрайства, помер 11 квітня у Локпорті, штат Нью-Йорк, поблизу Ніагарського водоспаду. Йому було 85 років.
Причиною смерті стала ниркова недостатність. ЛаФальс був обраний до Палати представників у 1974 році в рамках загальнонаціональної хвилі протесту проти республіканців після Вотергейту. Він став першим демократом, який виграв вибори у своєму окрузі з 1912 року.
Протягом 28 років роботи в Конгресі ЛаФальс очолював Комітет малого бізнесу з 1987 по 1995 рік, а також був провідним демократом у Комітеті з банківської діяльності (нині Комітет з фінансових послуг). Він відіграв ключову роль у двопартійному ухваленні двох важливих законопроектів: Закону Грамма-Ліча-Блайлі 1999 року, який ліквідував юридичні межі між інвестиційною та комерційною банківською діяльністю, і Закону Сарбейнса-Окслі 2002 року, спрямованого на боротьбу з корпоративним фінансовим шахрайством.
Ще до краху індустрії заощаджень і позик наприкінці 1980-х років, ЛаФальс був запеклим критиком так званих субстандартних іпотечних кредитів і позик до зарплати, які видавалися компаніями, що полювали на споживачів.
Однією з найефективніших дій ЛаФальса як члена Палати представників була його реакція на екологічну катастрофу в Лав Каналі, районі Ніагарського водоспаду, штат Нью-Йорк. До кінця 1970-х років хімічне звалище там забруднювало ґрунтові води, які просочувалися на подвір'я, у басейни та на шкільні майданчики, спричиняючи серйозні наслідки для здоров'я місцевих мешканців.
